Увага, у дописі повно іронії

Наталя вичитала десь, що найчастіше збувається намріяне ще в дитинстві.

Якось накотилися спогади, і згадав, як мріяв винайти зручний велосипед. Не отой, незграбний, примітивний, якими користувались всі навколо, а зручний, комфортний, і на якому легко навчитись їздити. Я тоді ніяк не міг навчитись їздити на велосипеді.

В той час світ мені здавався досконалим, і недосконалими у ньому були тільки велосипеди. А люди змушені користуватись ними бо ніхто не придумав кращих.

Але одного дня я зрозумів, що людям просто подобаються саме такі, недосконалі велосипеди…