Дистанційна робота, або ремота©, відрізняється від традиційної зайнятості наявністю у працівників потужних стимулів для підвищення своєї продуктивності. Спробую пояснити чому.

Продуктивність є швидкістю виконання роботи. Чим вища продуктивність, тим менше часу необхідно для виконання роботи. Продуктивність праці завжди була проблемою роботодавця. Саме його завданням було шукати шляхи підвищення продуктивності працівників. Це легко пояснити, якщо подивитись на формулу продуктивності.

$$\ Продуктивність = \frac{Виконана\ робота}{Витрачений\ час}$$

Підвищити продуктивність можна було збільшуючи обсяг виконаної роботи або зменшуючи кількість витраченого часу. Працівники не могли впливати на продуктивність, бо внаслідок Закону Паркінсона вони були зайняті роботою всі вісім годин, тобто знаменник у формулі мав постійну величину. Вплинути на зростання продуктивності міг тільки роботодавець, всіма доступними йому методами намагаючись збільшити обсяг виконаної роботи.

Але, з появою ремоти, стимул підвищувати продуктивність нарешті з’явився і в працівників. Це можна довести якщо записати попередню формулу в іншому вигляді. Ось так виглядатиме формула продуктивності для ремоти.

$$Витрачений\ час = \frac {Виконана\ робота}{Продуктивність}$$

Очевидно, що тепер працівники зацікавлені підвищувати свою ефективність аби виконувати ту саму роботу за менший час. Таке егоїстичне прагнення працівників збільшити продуктивність приносить користь суспільству бо люди можуть обміняти свій час на приємні враження від дозвілля або на гроші шукаючи додаткового заробітку.