• Мати заощадження приємно, але й відповідально
• Хто найбільше зацікавлений у збереженні наших заощаджень? Банк - неправильна відповідь
• Безпека заощаджень за ціною морозива

Заощадити та зберегти

Нікого не потрібно переконувати у важливості заощаджень. Зате не всі розуміють, що наявність заощаджень зобов’язує нас захистити їх від знецінення. Розглянемо найдоступніший спосіб — банківський депозит. Почнемо з деяких розрахунків. Припустимо, ми вносимо на депозит 10 000 гривень, і банк обіцяє нам 12% річних. Враховуючи, що держава забирає 19,5% з цих доходів у вигляді податків, фактична річна ставка становитиме 9,66%. Тож, якщо інфляція не перевищить 10%, ми принаймні збережемо наші гроші. На жаль, середня (mean) інфляція за останніх 10 років для гривні складає 15%.

До того ж, гривневий депозит не повністю враховує ризики зростання валютного курсу. Наприклад, на початку року еквівалент 10 000 гривень становив приблизно 400 доларів, але вже наприкінці року, навіть з урахуванням отриманих відсотків, у нас на руках може залишитися лише 350 доларів через збільшення курсу долара щодо гривні. Тобто, в цьому випадку ми не тільки не примножуємо, а й втрачаємо гроші. Можливо, варто тримати заощадження у валюті? Але, як виявилось, відсоткові ставки за валютними депозитами майже наближаються до нуля. Крім того, іноземні валюти також піддаються інфляції та знецінюються з часом. Що ж, якщо скласти докупи всі переваги і недоліки депозитів, то для збереження та примноження наших грошей від них мало користі.

Ми здатні це зробити

А що, коли не покладатися на банки, а сплачувати відсотки з власних коштів? Спочатку може здатись, що такий підхід позбавлений економічного сенсу. Проте, якщо розглядати його просто як спосіб підтримувати цінність заощаджень, то робити це самостійно виглядає більш ефективним ніж покладатись на інших та сподіватись що вони зроблять це краще за нас самих.

Як втілити цей підхід на практиці? Ми побачили, що тримати заощадження у гривнях заради високих ставок за гривневими депозитами не варто, тому будемо зберігати їх у валюті. Щоб захистити наші заощадження, ми будемо кожного місяця збільшувати їх на 1/12 від ставки інфляції для вибраної валюти. Наприклад, для долара, середня (mean) ставка інфляції за останніх 10 років складає 3%, тому щомісяця потрібно поповнювати наші заощадження принаймні на 0,25% від їх розміру на кінець місяця.

Як це працює

Це відносно невеликі гроші, але де їх знайти? Ми можемо заощадити на нерозумних витратах. Невитрачені гроші — це зароблені гроші, і їх можна спрямувати на виплату собі відсотків, які ніяк не відрізняються від тих, що ми отримували б від банку. До того ж, наші гроші залишаються на нашому рахунку, а ще, ми самі визначаємо, скільки відсотків платити. Наприклад не 0,25%, а 1% чи 2%, так ми можемо навіть примножити наші заощадження.

У це важко повірити, але навіть сплачуючи такі невеликі відсотки, за деякий час, ми можемо подвоїти наші заощадження. Давайте розрахуємо за Правилом 72, який відсоток ми маємо нараховувати щомісяця щоб подвоїти наші заощадження за 5 років (60 місяців). Просто розділимо число 72 на 60 місяців і отримаємо ставку 1.2%. Отже, нараховуючи щомісяця лише 1.2% на суму наших заощаджень, за 5 років ми збільшимо їх удвічі лише за рахунок нарахованих відсотків. А якщо врахувати щомісячне поповнення заощаджень на які теж будуть нараховані відсотки, то сума накопичена за 5 років може приємно здивувати.

Заощадження можна тримати на звичайній валютній картці, яку зручно поповнювати в будь-який час. На початку місяця ми перевіримо залишок на картці і просто поповнимо її на суму розрахованих відсотків. Наприклад, якщо залишок становить 400 доларів, а ми вирішили нараховувати 1% на місяць, сума поповнення складе 4 долари. В наступному місяці ми так само нарахуємо 1% на залишок коштів, але вже з урахуванням відсотків минулого місяця та можливого поповнення.

Отже, тепер ми маємо депозит на власних умовах - із складним відсотком, можливістю поповнення чи зняття коштів в будь-який час та гнучкою відсотковою ставкою. Він застрахований від валютних ризиків, та може забезпечувати збереження та примноження заощаджень, відповідно до наших потреб та можливостей.