Якось до майстра дзен, що якраз медитував, підійшов похмурий самурай і зверхньо зажадав: “Нумо розкажи мені, що ти знаєш про рай та пекло”.

Майстер Дзен розплющив очі, подивився самураю в обличчя і презирливо відповів: “Думаєш, я маю щось розповідати такому огидному та самовпевненому типу, як ти? Чому я взагалі повинен розмовляти з таким черв’яком як ти? Геть з моїх очей. Я не маю часу на дурні запитання”.

Самурай оскаженів від цих образ. Охоплений гнівом, він вихопив меч і підняв його, щоб негайно відрубати голову майстру.

Дивлячись прямо в очі самураю, майстер дзен спокійно промовив: “Це пекло”.

Самурай завмер. Він одразу зрозумів, що ним керує лють. Його розум щойно створив власне пекло — пекло, сповнене образи, ненависті та гніву. Ці почуття настільки заволоділи ним, що він був готовий когось вбити.

Очі самурая наповнилися слізьми. Відклавши меч убік, він склав долоні і шанобливо вклонився на знак вдячності за це відкриття.

У відповідь, майстер дзен проказав з привітною усмішкою: “А це рай”.