“Не заощаджуй те, що залишилося після витрат, натомість витрачай те, що залишилося після заощаджень”.
— Уоррен Баффет

• складання бюджету витрат дуже трудомістке, а дотримуватись бюджету практично неможливо
• ми можемо значно полегшити собі життя якщо приймемо важливі фінансові рішення перед тим як витрачати гроші
• найважливіші фінансові транзакції потрібно автоматизувати

Класичне бюджетування передбачає групування витрат у статті витрат для відстеження відповідності витрат показникам бюджету. Таке бюджетування часто може бути корисним. Наприклад, допоможе перерозподілити гроші на певні статті витрат якщо ви намагаєтесь змінити свій спосіб життя. Або заощадити гроші, якщо ви вважаєте що певна стаття поглинає багато ваших коштів. Проте, мені важко уявити людину яка може досить довго використовувати класичне бюджетування через його складну та трудомістку природу. Адже воно вимагає фіксації всіх витрат протягом місяця та регулярного внесення уточнень до бюджету щоб врахувати постійні зміни якими насичене сучасне життя.

Зворотне бюджетування є спробою уникнути рутини та одночасно досягти довгострокових цілей управління фінансами. Його суть полягає у визначенні переліку найважливіших витрат на які в першу чергу будуть виділені кошти. Вважається, що після оплати обов’язкових витрат, весь залишок коштів можна витрачати на власний розсуд без ризику для пріоритетних фінансових цілей.

Пріоритетом зворотного бюджетування є визначені нами фінансові цілі. Це може бути початковий внесок на квартиру, стартовий капітал для бізнесу, дострокове погашення іпотечного кредиту або придбання авто. Тож насамперед, під час складання бюджету, ми виділяємо гроші на щомісячне наповнення фондів для наших фінансових цілей.

Потім, решту грошей розподіляємо на інші обов’язкові витрати. Сюди можна віднести оплату рахунків, виплату кредитів чи будь-які невідкладні платежі які ми сплачуємо кожного місяця. До обов’язкових витрат входять і платежі на поповнення різноманітних резервів.

І тільки в останню чергу виділяються кошти на щоденні витрати. Так само, якщо нам доводиться скорочувати витрати, ми починаємо із щоденних витрат, і тільки потім переходимо до тих відповідають нашим головним пріоритетам.

Зворотне бюджетування краще відповідає вимогам часу, бо добре піддається автоматизації. Нам не потрібно кожного разу роздумувати та приймати складні рішення. Відповідно до нашого плану, ми налаштовуємо автоматичні транзакції для розподілу коштів за допомогою банківських сервісів, та просто коригуємо суми транзакцій за потреби. Наприклад, ми можемо трохи зменшити внески на заощадження чи в резервні фонди, якщо виявимо що вам не вистачає на повсякденні витрати. Або спрямувати невитрачені на щоденні витрати кошти в якийсь з резервів.

Звичайно, зворотний бюджет це лише один з методів бюджетування і не можна стверджувати, що він задовольнить всіх. Наприклад, може бути складно розподіляти кошти якщо їх ледь вистачає на покриття витрат, і кожного місяця доводиться перерозподіляти гроші в ручному режимі чи використовувати кредитні картки. Або ми можемо втратити стимул обмежувати зайві щоденні витрати, якщо знаємо, що всі наші основні виплати вже профінансовані.